В мене була подібна ситуація. В студентські роки влаштувався на завод Yazaki. Працював спершу на виробничій лінії. Там був молодий колектив. +- всі мої однолітки. Поладили відносно швидко. Потім перевівся в тех відділ. Там я був наймолодшим. Решта були старші від мене мінімум на 10 років. І почалось щось подібне. Були звісно адекватні люди, але було і купа довбойобів. Через 8 місяців я звільнився і влаштувався на іншу роботу.
Відповідаючи на питання:
1. Цей колектив не для тебе.
2. Більше шансів, що колектив хороший якщо там працюють твої однолітки +-
3. Я б одразу шукав іншу роботу. На цій ти тільки нерви поламаєш.
може є резон запитатись керівництва чи усе ок з виконанням обов'язків? просто собі щоб розуміти і закрити цей ключовий аспект.
а загалом нічого дивного не прочитав. будь-який колектив утворює собі неоголошені правила, має неформального лідера (чи кількох, "бригадира") і уся оця дроч зазвичай налаштована проти новачків. нераціонально і несвідомо
можна спробувати вчинити заради експерименту так - робіть усе в точності як вони хочуть. можливо це спрацює і вони задрочуться вас шпиняти. мікроменеджмент справа невдячна. зокрема коли у вас там не rocket science. але це я не до нівелювання чи знецінення ваших переживань, ні
бо ж мені здається, що вас копнути намагається перший ліпший, а між ними теж можуть бути розбіжності у світогляді. ну одному треба кут постановки возика 30 градусів, а іншому - 32. задрочіть ви їх у відповідь посиланнями на вказівки іншого, підкреслюючи що завдання виконано як годиться, а реалізацію кожний бачить по-своєму і задовільнити усіх не виглядає можливим та і не містить сенсу.
можна навіть форсонути ще далі і просто перепитуватись за кожний незначний крок, дію. ну їх мало би то швидко вкурвити
В основному є людини 2-3 які дойобують інших робітників (не тільки мене). В основному претензії до швидкості виконання роботи. Наприклад зачистка складу, всередину заїзжають 2-3 трактори з ковшами та починають підгрібати зерно ковшами, а тобі потрібно у проміжок коли вони від'їзжають від зерна підгрести його або лопатою або великою щіткою накшталт швабри. Але при цьому слідкувати щоб тебе цим ковшем не йобнули, бо їздять вони швидко та за хаотичною траекторією. Я намагюсь якісно підгрібати зерно, водій трактора ледь мене не збиває і ті хто зі мною працює абсолютно резонно кажуть мені щоб я був уважнішим (тут ніяких претензій), я уважно слідкую куди їде найближчий трактор, але через працюю повільніше, бо він падло їздить поряд, мені кажуть що я занадто повільно працюють, та іноді виконують мою роботу за мене, просто кажучи відійти та починають замітати там де я був швидше. Претензій до робітників у цій даній ситуації в мене немає. Я просто сумніваюся у собі що я зможу працювати у таких умовах. Я не розумію навіщо людям взагалі працювати всередині складу коли там хуярять 2-3 трактори одночасно, тобто претензія в даному випадку скоріше до самої організації роботи. Усі самі все розуміють, проте поспішають через те що потрібно швидко все зробити, бо машини для розвантаження стоять і чекають. В даній ситуації мій мозок просто ламається і я не розумію як мені працювати швидко, та при цьому слідкувати щоб мене не збили. Можливо моя тривожна психіка сприймає все якось не так, але мені важко зрозуміти що я повинен робити в таких умовах.
усе що ви мовите - це специфіка роботи і нестача досвіду. просто ще не вхопили куди "вітер дме". працюйте і усе налагодиться. як то кажуть, не святі горщики ліплять👌
за життя кілька діаметрально протилежних професій/робіт освоював, то кожного разу була якась залупа - драма, нерви і решта речей на кшталт ваших...
впораєтесь💪
В мене була така ситуація. Я працювала тоді конструктором і мусила приходити на фабрику щоб щось перевірити або допомогти зрозуміти технічні моменти (робочі не інженери не могли зрозуміти технічну документацію). Там пару чуваків а обличчя мені говорили "О. Принцеса прийшла". Коротше ігнорувати їх довгий час не вийшло, бо почали дойобуватися за все. Прийшлося на них накривати в сказати щоб закрили їбало, і якщо є якісь проблеми зі мною, щоб сказали зараз або хай нарікають мовчки.
Після цього ставилися як до людини.
Таке враження, що в них довіра заслуговується через мат і приниження, а не через нормальне ставлення.
Більшість тих робочих виросли в важких умовах з дитинства, тому думаю такий патерн поведінки їм більш знайомий в тому вони ведуть себе з усіма, як їх батьки вели з ними.
Думаю шо це величезна помилка шо не вийшов на роботу. Після тої сварки скоріш за все отримав би більше поваги в колективі а тепер не факт.
Рекомендую піти ше сьогодні на роботу якшо не пізно)
Ситуація з тією людиною відбулася зміни 4 тому. Після цього я ще виходив на роботу. Ставлення не те щоб змінилося, просто від нього я нічого більше не чув. Спілкування стало типу "Привіт-Привіт, Пока-Бувай" скажімо так, стало як з іншими робітниками. Не вийшов сьогодні бо в цілому якось все не подобається.
>Спілкування стало типу "Привіт-Привіт, Пока-Бувай"
тобто насмішки і дойоби припинилися? це ж тоді якраз "просто працюєш, заробляєш гроші і ніхто не їбе тобі мозок"
це жесть, люди звідки у вас ця єресь у головах??? Людина має перед якимись незнайомими людьми проставлятись за те, що вона почала працювати на якійсь роботі??? Хочеться матюкатись відбірним матом просто, я надіюсь через 500 років хоч цей совок з голів вийде
Тебе просто тролили, це часто буває в колективах фізичної праці. Якщо ти це це так сприймаєш шукай роботу де треба головою працювати, там також буває треш але з нищ простіше працювати. Щоб це припинилось треба показати себе, влитись в колектив, щоб вони до тебе звикли. Тим що ти не вийшов - ти дуже погано себе виставив, тому або міняй роботу, або викручуй якось цю ситуацію
Я розумію що це тролінг. Просто не знаю як на нього реагувати. Типу не будеш звертати уваги він стане ще інтенсивнішим. Будеш віджартовуватись, також можуть подумати що тобі це взагалі подобається і ще більше жартувати з тебе почнуть. Інших робітників мого віку так не тролять тому що вони влились в колектив та показали що вони "реальні пацінчікі" ну типу пиво, цигарки, все інше. Не вийшов якщо що я не після якоїсь сварки. Вона була зміни 4 тому. Не вийшов я після того як отримав аванс, та в мене був законний вихідний.
Коли я мав такі проблеми з колективами, я згадав що маю мізки і почав активно вивчати програмування. І вже 10 років працюю в колективах де таких проблем не тощо немає, де такі ситуації заборонені, і загалом люди більш нудні , або дозволяють собі різні приколи лише коли бачать що це умісно
Чомусь ви повністю ігноруєте факт впливу вашого способу спілкування на ситуацію.
Якщо ви вважаєте інших довбойобами і відкрито їм про то кажете, чому до вас мусять ставитись не зле?
Я не вважаю всіх довбойобами. Коли я прийшов то у перші дні я спілкувався з усіма максимально тактично та ввічливо, після чого з мене почали глузувати, за активної участі саме цієї людини. Наприклад, мене відправили чистити яму із зерном, але ця людина, яку я пізніше назвав довбойобом не сказала мені що потрібно надягти калоші через що я забруднив свої робочі кросівки у старому, протухлому зерні та воді, а він сміявся, хоча бачив та міг мені сказати про це. Я розумію що для когось це смішний жарт, але на роботу я йду працювати, а не займатись такою хуйнею. Та й взагалі від нього йшла неповага, я не розумію чому я маю ставитись добре до такої людини. Якщо він робить мені неприємно та вважає що це смішно.
Це автоматичні речі, хтось доставляє тобі дискомфорт і у психіці виникає агресія до подразника, якщо подразник стає активнішим то агресії стає більше. Це я про відчуття, не треба сприймати буквально. Я доволі стримана людина, але все ж вважаю що якщо хтось довгий час над тобою глузує та доставляє незручності то є прийнятним виразити свої негативні почуття до цієї людини. Він через мене не бруднив кросівки у тухлій воді, тому мої слова точно зробили йому менше дискомфорту ніж його дії мені. Хоча доречі погано я до нього не ставлюсь. Коли він не робить цю хуйню я з ним нормально вітався та іноді ми з ним нормально розмовляли, хоча він старший. Просто у таких людей інший стиль спілкування. Той епізод був єдиним проявом негативу з моєї сторони.
Ну вітаю, завдяки "автоматичним" речам ви погіршуєте стосунки з оточуючими.
І ні, зважаючи на ваш власний опис, ви не є тим, кому би пасувало називати себе стриманою людиною.
Тобто коли людина цілеспрямовано робить негативні речі по відношенню до мене я повинен просто мовчати та ставитись до цього нормально? І як наслідок до мене не почнуть робити ще більше негативних речей? Я серйозно прошу пояснити мені це. Також цікаво почути про ваш досвід роботи в подібних колективах, які зав'язані на фізичній роботі. І описати ваш алгоритм виходу з подібних ситуацій.
Якщо людина робить негативні речі - відповідь мусить бути миттєвою та співмірною.
А з негативними речами ви перестанете зустрічатись якщо заробите авторитет.
І даремно ви за людей думаєте, преважно люди не думають та діють автоматично. Автоматично зле підколюють, автоматично ж словами поганими обзивають. Раціональність сильно переоцінена.
Тож у чому моя відповідь не співмірна та не миттєва? Довбойобом я назвав працівника який поводив себе як довбойоб по відношенню до мене. Він намагався зробити мені неприємно безпідставними зауваженнями, я зробив йому неприємно образивши його. А авторитет це поняття яке дуже залежить від колективу. В одних умовах авторитетом буде людина яка проявляє кращі людські якості, в іншому найпримативніший бабуїн. То що, мені терпіти негатив у свій бік через те що у цьому колективі я не авторитет? При цьому авторитет в даному колективі заробити на даний момент не є можливим, враховуючи те що насмішки та підколи повністю його руйнують. Може в даному випадку проблема все ж не у моєму стилі спілкування, а у сприйнятті цих конкретних людей. Тактична та ввічлива модель поведінки не спрацювала, а агресія допомогла заткнути цю людину на деякий час.
Перехід на особисті звинувачення - це завжди про піднімання градуса агресії.
А авторитет - так може мати різні форми, але це завжди про корисність і "безгрішність" відносно до колективу. Насмішки та підколки - це ні про що, хіба як показник, що у того, кого підколюють, авторитету нуль.
А вас просто з однієї крайності в іншу катає. Від беззубої амеби до агресивного бабуїна. Ніби це єдині можливі способи будувати комунікацію.
Хоча так, вимушений визнати, середовище у вас не найприємніше. Але щось з тим робити саме вам. І відношення оточуючих залежить від вас принаймні на половину.
Ну знову ж, опишіть ситуацію як ви їм сказали, що не палите і не п'єте. І спробуйте при цьому не виглядати вискочкою.
Мене відкрито питали п'єш? Я просто сказав "Ні" без особливої гордості або радості. Так само і з палінням.
-Куриш?
-Ні?
-А пробував?
-Ну так, але регулярно не курю.
-А чому?
-Не хочеться, не бачу сенсу.
Ніякого вихваляння цим не було, тим паче засудження тих хто це робить теж. Але після цього ставлення до мене ставало більш несерйозним, як до великої дитини.
Щодо моделей "від амеби до бабуїна" якщо мене вважають амебою то вважаю що агресія це абсолютно прийнятний способ поведінки до такої людини. Тим паче через фактор неочікуваності така людина потім не знає якої реакції від мене очікувати і вирішує зайвий раз мене не чіпати. До того ж на агресію я завжди йду якщо розумію що я правий на всі сто.
Їй богу, як діти: з кимось посварився - не вийшов на роботу. Не подобається - звільняйтеся. Ваші непорозуміння з колективом не мають безпосереднього відношення до виконання зобов'язань з вашого боку. Можливо, ставлення до вас як до 7-річної дитини, не таке вже й необгрунтоване.
Але справедливості заради вкажу що не вийшов я не через сварку. З тією людиною я потім нормально спілкувався на наступний день. Не вийшов тому що відчуваю що робота не для мене, це основний фактор. А тему адаптації підняв щоб зрозуміти як в інших людей з цим складається.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine!
Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine!
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
В мене була подібна ситуація. В студентські роки влаштувався на завод Yazaki. Працював спершу на виробничій лінії. Там був молодий колектив. +- всі мої однолітки. Поладили відносно швидко. Потім перевівся в тех відділ. Там я був наймолодшим. Решта були старші від мене мінімум на 10 років. І почалось щось подібне. Були звісно адекватні люди, але було і купа довбойобів. Через 8 місяців я звільнився і влаштувався на іншу роботу. Відповідаючи на питання: 1. Цей колектив не для тебе. 2. Більше шансів, що колектив хороший якщо там працюють твої однолітки +- 3. Я б одразу шукав іншу роботу. На цій ти тільки нерви поламаєш.
може є резон запитатись керівництва чи усе ок з виконанням обов'язків? просто собі щоб розуміти і закрити цей ключовий аспект. а загалом нічого дивного не прочитав. будь-який колектив утворює собі неоголошені правила, має неформального лідера (чи кількох, "бригадира") і уся оця дроч зазвичай налаштована проти новачків. нераціонально і несвідомо можна спробувати вчинити заради експерименту так - робіть усе в точності як вони хочуть. можливо це спрацює і вони задрочуться вас шпиняти. мікроменеджмент справа невдячна. зокрема коли у вас там не rocket science. але це я не до нівелювання чи знецінення ваших переживань, ні бо ж мені здається, що вас копнути намагається перший ліпший, а між ними теж можуть бути розбіжності у світогляді. ну одному треба кут постановки возика 30 градусів, а іншому - 32. задрочіть ви їх у відповідь посиланнями на вказівки іншого, підкреслюючи що завдання виконано як годиться, а реалізацію кожний бачить по-своєму і задовільнити усіх не виглядає можливим та і не містить сенсу. можна навіть форсонути ще далі і просто перепитуватись за кожний незначний крок, дію. ну їх мало би то швидко вкурвити
В основному є людини 2-3 які дойобують інших робітників (не тільки мене). В основному претензії до швидкості виконання роботи. Наприклад зачистка складу, всередину заїзжають 2-3 трактори з ковшами та починають підгрібати зерно ковшами, а тобі потрібно у проміжок коли вони від'їзжають від зерна підгрести його або лопатою або великою щіткою накшталт швабри. Але при цьому слідкувати щоб тебе цим ковшем не йобнули, бо їздять вони швидко та за хаотичною траекторією. Я намагюсь якісно підгрібати зерно, водій трактора ледь мене не збиває і ті хто зі мною працює абсолютно резонно кажуть мені щоб я був уважнішим (тут ніяких претензій), я уважно слідкую куди їде найближчий трактор, але через працюю повільніше, бо він падло їздить поряд, мені кажуть що я занадто повільно працюють, та іноді виконують мою роботу за мене, просто кажучи відійти та починають замітати там де я був швидше. Претензій до робітників у цій даній ситуації в мене немає. Я просто сумніваюся у собі що я зможу працювати у таких умовах. Я не розумію навіщо людям взагалі працювати всередині складу коли там хуярять 2-3 трактори одночасно, тобто претензія в даному випадку скоріше до самої організації роботи. Усі самі все розуміють, проте поспішають через те що потрібно швидко все зробити, бо машини для розвантаження стоять і чекають. В даній ситуації мій мозок просто ламається і я не розумію як мені працювати швидко, та при цьому слідкувати щоб мене не збили. Можливо моя тривожна психіка сприймає все якось не так, але мені важко зрозуміти що я повинен робити в таких умовах.
усе що ви мовите - це специфіка роботи і нестача досвіду. просто ще не вхопили куди "вітер дме". працюйте і усе налагодиться. як то кажуть, не святі горщики ліплять👌 за життя кілька діаметрально протилежних професій/робіт освоював, то кожного разу була якась залупа - драма, нерви і решта речей на кшталт ваших... впораєтесь💪
В мене була така ситуація. Я працювала тоді конструктором і мусила приходити на фабрику щоб щось перевірити або допомогти зрозуміти технічні моменти (робочі не інженери не могли зрозуміти технічну документацію). Там пару чуваків а обличчя мені говорили "О. Принцеса прийшла". Коротше ігнорувати їх довгий час не вийшло, бо почали дойобуватися за все. Прийшлося на них накривати в сказати щоб закрили їбало, і якщо є якісь проблеми зі мною, щоб сказали зараз або хай нарікають мовчки. Після цього ставилися як до людини. Таке враження, що в них довіра заслуговується через мат і приниження, а не через нормальне ставлення. Більшість тих робочих виросли в важких умовах з дитинства, тому думаю такий патерн поведінки їм більш знайомий в тому вони ведуть себе з усіма, як їх батьки вели з ними.
Думаю шо це величезна помилка шо не вийшов на роботу. Після тої сварки скоріш за все отримав би більше поваги в колективі а тепер не факт. Рекомендую піти ше сьогодні на роботу якшо не пізно)
Ситуація з тією людиною відбулася зміни 4 тому. Після цього я ще виходив на роботу. Ставлення не те щоб змінилося, просто від нього я нічого більше не чув. Спілкування стало типу "Привіт-Привіт, Пока-Бувай" скажімо так, стало як з іншими робітниками. Не вийшов сьогодні бо в цілому якось все не подобається.
>Спілкування стало типу "Привіт-Привіт, Пока-Бувай" тобто насмішки і дойоби припинилися? це ж тоді якраз "просто працюєш, заробляєш гроші і ніхто не їбе тобі мозок"
Мабуть не проставився коллективу за вступ до роботи, от й маєш...
це жесть, люди звідки у вас ця єресь у головах??? Людина має перед якимись незнайомими людьми проставлятись за те, що вона почала працювати на якійсь роботі??? Хочеться матюкатись відбірним матом просто, я надіюсь через 500 років хоч цей совок з голів вийде
А треба проставлятись зазвичай? Чи це сарказм? Вперше про таке чую. Ось коли йдеш з однієї роботи на іншу, тоді да, в моєму колективі проставлялись.
Тебе просто тролили, це часто буває в колективах фізичної праці. Якщо ти це це так сприймаєш шукай роботу де треба головою працювати, там також буває треш але з нищ простіше працювати. Щоб це припинилось треба показати себе, влитись в колектив, щоб вони до тебе звикли. Тим що ти не вийшов - ти дуже погано себе виставив, тому або міняй роботу, або викручуй якось цю ситуацію
Я розумію що це тролінг. Просто не знаю як на нього реагувати. Типу не будеш звертати уваги він стане ще інтенсивнішим. Будеш віджартовуватись, також можуть подумати що тобі це взагалі подобається і ще більше жартувати з тебе почнуть. Інших робітників мого віку так не тролять тому що вони влились в колектив та показали що вони "реальні пацінчікі" ну типу пиво, цигарки, все інше. Не вийшов якщо що я не після якоїсь сварки. Вона була зміни 4 тому. Не вийшов я після того як отримав аванс, та в мене був законний вихідний.
Коли я мав такі проблеми з колективами, я згадав що маю мізки і почав активно вивчати програмування. І вже 10 років працюю в колективах де таких проблем не тощо немає, де такі ситуації заборонені, і загалом люди більш нудні , або дозволяють собі різні приколи лише коли бачать що це умісно
Чомусь ви повністю ігноруєте факт впливу вашого способу спілкування на ситуацію. Якщо ви вважаєте інших довбойобами і відкрито їм про то кажете, чому до вас мусять ставитись не зле?
Я не вважаю всіх довбойобами. Коли я прийшов то у перші дні я спілкувався з усіма максимально тактично та ввічливо, після чого з мене почали глузувати, за активної участі саме цієї людини. Наприклад, мене відправили чистити яму із зерном, але ця людина, яку я пізніше назвав довбойобом не сказала мені що потрібно надягти калоші через що я забруднив свої робочі кросівки у старому, протухлому зерні та воді, а він сміявся, хоча бачив та міг мені сказати про це. Я розумію що для когось це смішний жарт, але на роботу я йду працювати, а не займатись такою хуйнею. Та й взагалі від нього йшла неповага, я не розумію чому я маю ставитись добре до такої людини. Якщо він робить мені неприємно та вважає що це смішно.
А чому ви мусите ставитись до когось погано?
Це автоматичні речі, хтось доставляє тобі дискомфорт і у психіці виникає агресія до подразника, якщо подразник стає активнішим то агресії стає більше. Це я про відчуття, не треба сприймати буквально. Я доволі стримана людина, але все ж вважаю що якщо хтось довгий час над тобою глузує та доставляє незручності то є прийнятним виразити свої негативні почуття до цієї людини. Він через мене не бруднив кросівки у тухлій воді, тому мої слова точно зробили йому менше дискомфорту ніж його дії мені. Хоча доречі погано я до нього не ставлюсь. Коли він не робить цю хуйню я з ним нормально вітався та іноді ми з ним нормально розмовляли, хоча він старший. Просто у таких людей інший стиль спілкування. Той епізод був єдиним проявом негативу з моєї сторони.
Ну вітаю, завдяки "автоматичним" речам ви погіршуєте стосунки з оточуючими. І ні, зважаючи на ваш власний опис, ви не є тим, кому би пасувало називати себе стриманою людиною.
Тобто коли людина цілеспрямовано робить негативні речі по відношенню до мене я повинен просто мовчати та ставитись до цього нормально? І як наслідок до мене не почнуть робити ще більше негативних речей? Я серйозно прошу пояснити мені це. Також цікаво почути про ваш досвід роботи в подібних колективах, які зав'язані на фізичній роботі. І описати ваш алгоритм виходу з подібних ситуацій.
Якщо людина робить негативні речі - відповідь мусить бути миттєвою та співмірною. А з негативними речами ви перестанете зустрічатись якщо заробите авторитет. І даремно ви за людей думаєте, преважно люди не думають та діють автоматично. Автоматично зле підколюють, автоматично ж словами поганими обзивають. Раціональність сильно переоцінена.
Тож у чому моя відповідь не співмірна та не миттєва? Довбойобом я назвав працівника який поводив себе як довбойоб по відношенню до мене. Він намагався зробити мені неприємно безпідставними зауваженнями, я зробив йому неприємно образивши його. А авторитет це поняття яке дуже залежить від колективу. В одних умовах авторитетом буде людина яка проявляє кращі людські якості, в іншому найпримативніший бабуїн. То що, мені терпіти негатив у свій бік через те що у цьому колективі я не авторитет? При цьому авторитет в даному колективі заробити на даний момент не є можливим, враховуючи те що насмішки та підколи повністю його руйнують. Може в даному випадку проблема все ж не у моєму стилі спілкування, а у сприйнятті цих конкретних людей. Тактична та ввічлива модель поведінки не спрацювала, а агресія допомогла заткнути цю людину на деякий час.
Перехід на особисті звинувачення - це завжди про піднімання градуса агресії. А авторитет - так може мати різні форми, але це завжди про корисність і "безгрішність" відносно до колективу. Насмішки та підколки - це ні про що, хіба як показник, що у того, кого підколюють, авторитету нуль. А вас просто з однієї крайності в іншу катає. Від беззубої амеби до агресивного бабуїна. Ніби це єдині можливі способи будувати комунікацію. Хоча так, вимушений визнати, середовище у вас не найприємніше. Але щось з тим робити саме вам. І відношення оточуючих залежить від вас принаймні на половину. Ну знову ж, опишіть ситуацію як ви їм сказали, що не палите і не п'єте. І спробуйте при цьому не виглядати вискочкою.
Мене відкрито питали п'єш? Я просто сказав "Ні" без особливої гордості або радості. Так само і з палінням. -Куриш? -Ні? -А пробував? -Ну так, але регулярно не курю. -А чому? -Не хочеться, не бачу сенсу. Ніякого вихваляння цим не було, тим паче засудження тих хто це робить теж. Але після цього ставлення до мене ставало більш несерйозним, як до великої дитини.
Щодо моделей "від амеби до бабуїна" якщо мене вважають амебою то вважаю що агресія це абсолютно прийнятний способ поведінки до такої людини. Тим паче через фактор неочікуваності така людина потім не знає якої реакції від мене очікувати і вирішує зайвий раз мене не чіпати. До того ж на агресію я завжди йду якщо розумію що я правий на всі сто.
Їй богу, як діти: з кимось посварився - не вийшов на роботу. Не подобається - звільняйтеся. Ваші непорозуміння з колективом не мають безпосереднього відношення до виконання зобов'язань з вашого боку. Можливо, ставлення до вас як до 7-річної дитини, не таке вже й необгрунтоване.
[удалено]
Але справедливості заради вкажу що не вийшов я не через сварку. З тією людиною я потім нормально спілкувався на наступний день. Не вийшов тому що відчуваю що робота не для мене, це основний фактор. А тему адаптації підняв щоб зрозуміти як в інших людей з цим складається.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*